1.3 Фізико-географічна характеристика району досліджень

Дослідження проводились в верхній частині Каховського водосховища – одного з найбільших штучно створених водних об'єктів Європи, статус якого, як водойми комплексного призначення, передбачає інтенсивну рибогосподарську експлуатацію.

На відміну від інших рівнинних водосховищ України, Каховське водосховище відрізняється відносно невеликою площею мілководних ділянок складає біля 5% площі водного дзеркала, а також високим рівнем антропогенного впливу. Наявність промвузлів, водозаборів (в тому числі великої потужності), нижнє розташування в каскаді водосховищ Дніпра – все це істотно впливає на екологічну ситуацію у водоймі та значною мірою визначає структурно-функціональні показники іхтіоценозів.

Каховське водоймище утворилося в результаті зарегулювання нижньої течії Дніпра греблею ГЕС біля м. Нова Каховка. Площа водойми становила 215 тис., га, протяжністю 230 км, середня глибина – 8,4 м (максимальна 38 м). Глибини менше 2 м займають лише 5% її площі, від 2 до 5 – 18% і більше 5 – 77%.

По глибинам та характеру ложа водоймище поділяють на три ділянки: верхній мілководний та широкий, з глибинами 3–5 м та шириною, досягаючою в районі затоплення Кінських плавнів 25 км; середній – від м. Марганець до сіл Балабино, Малі гирла, з глибиною 10–12 м та шириною 8–13 км, і нижній – найбільш вузький (5–6 км), з глибинами 13–26 м.

В залежності від глибин та характеристик ложа водоймища існують основні місця розмноження промислових риб. Основні місця розмноження промислових риб верхньої частини Каховського водоймища знаходяться в прибережній зоні його заток, мілководних ділянок і вздовж побережжя островів. Загальна площа найбільш значущих в цьому відношенні заток складає 288 га, мілководних ділянок – 4 728 га та мілководь прибережної лінії островів – близько 380 га [24].

Значення всіх мілководних ділянок вершини водоймища для риби із року в рік знижується, що обумовлено в основному забрудненням цих ділянок стічними промислово-побутовими водами м. Запоріжжя, руйнуванням та розливом берегів, заростанням прибережної зони водною рослинністю, заболочуванням.

Після спорудження Каховської греблі і утворення водосховища умови життя даної фауни в нижній течії Дніпра різко зменшилися. В Каховському водоймищі в 1-й рік його утворення виникли особливо сприятливі умови для масового розвитку багатьох безхребетних тварин: дном водосховища стала родюча долина Дніпра з величезною кількістю різноманітної рослинності, що почала поступово загниватися, даючи цим самим корм і мікроорганізми для водних тварин.

Відносно невелика глибина (5–0 м) на значних площах водосховища сприяла перемішуванню води, аерації природних пластів і утворенню достатньо хорошого гідрохімічного режиму, внаслідок чого досягло доволі великого численного розвитку багатьох безхребетних тварин, в тому числі і зі складу фауни лиманно-морського комплексу (каспійського типу) олигохети, дрейссени, мізіди, гаммаріди, личинки тендипедид, поденок і інших водних комах.

Донна фауна нижньої течії Дніпра від м. Запоріжжя до м. Нікополя (вище підтопу Каховського водосховища) входить до складу чотирьох типів біоценозів: псамморефильних, пелореофильних, літореофильних і фитореофельних; перші два являються пануючими. Біомасу фауни піщаних ґрунтів склали три групи тварин: олігохети, молюски і личинки тендипедид. Максимальна чисельність фауни піщаного дна – 2 280 екз/м, біомаса – 16,944 г./м2.

Спорудження Каховської греблі і утворення водосховища дуже позначилося на зміні якісного складу і численного розвитку даної фауни. Замість господарюючих псамморефильних біоценозів нижньої течії Дніпра почали формуватися доволі багаті пеле – (рео) – фільні та фіто – (рео) – фільні біоценози водосховища.

Спорудження Каховської греблі вносить глибокі зміни в рибне господарство і рибну промисловість нижнього Дніпра як у відношенні якісного і кількісного складу промислових уловів, так і в організаційних рибоводних та риболовних закладах.

Розташована менш ніж у 100 км від гирла Дніпра, гребля зупиняє доступ до нерестовищ прохідних риб: оселедців, осетра, білуги і севрюги, а також в значній мірі й напівпрохідних риб: тарані, чехоні, ляща, судака й рибця (особливо перших двох). В цьому відношенні вплив Каховської греблі на і якій мірі не може ототожнюватися з впливом греблі Дніпрогесу, так як остання значно віддалена від Дніпровсько-Бугського лиману, який є місцем началу напівпрохідних риб, розташована вище основних нерестовищ перерахованих риб і не спричинила будь-якого помітного впливу на їх запаси.

Каховська гребля обумовлює перетворення значної частини нижнього.

Дніпра, на протязі 235 км, в величезне водосховище, ширина якою місцями досягає 20–23 км, а площа водної поверхні при нормальному підпірному горизонті на відмітці +15,0 становить 222000 га при об'ємі води 16,7 м. В маловодні роки річна витрата води водосховища виражається в зниженні рівня води з відміткою +15,0 до 10,5, що скорочує площу водного дзеркала до 150000 га, а об'єм води – до 6,5 км3.

Рибна продуктивність водойм визначається багатьма факторами; основними з них є умови розмноження риб та стан кормових ресурсів. Крім форми господарства (включаючи промисел) та флюктуацій, як зазначив Є.В. Боруцький (1961), одним з основних факторів, який визначає темп росту та кількість промислових риб, є забезпеченість поживою. Величина популяцій виду тим більша, чим більші кормові ресурси, які можуть бути використані видом.

Починаючи з 1958 р. умови для розмноження риб в Каховському водоймищі різко погіршилося. Скоротилася площа заростей вищої водної рослинності, в основному закінчилися процеси мінералізації затопленої лучної рослинності. Правда, рівень води в 1958 р. був надзвичайно великий (0,75 – 1,0 м вище рівня попередніх років), в результаті чого з'явилися нові затоплені площі, що сприяло кращому нерестові риб. Але разом з тим різкий підйом рівня води, що відбувався в період нересту (травень-червень), негативно відбивався на нормальній інкубації відкладеної ікри.

Каховське водоймище, як і багато інших, з третього року свого існування характеризується недостатністю нерестових площ для фітофільних риб та несприятливими умовами нересту через коливання рівня води. У зв'язку з цим треба було провести ряд меліоративних заходів, спрямованих на відтворення рибних запасів. Позитивне значення для формування іхтіофауни водоймища мали роботи Українського інституту рибного господарства.

Найбільшу потенціальну рибопродуктивність одержано для 1957 р. – 793,4 кг/га. Вона є характерною для удобрюваних ставків. Це цілком зрозуміло, бо в перші два роки ефект добрива від розкладання затопленої рослинності та вилугування грунтів у Каховському водоймищі був надзвичайно великий. У наступні два роки (1958–1959) потенціальна рибопродуктивність значно зменшилася: у 1958 р. вона становила 559,5 кг/га, а в 1959 р. – 301,3 кг/га. А промисловий лов риби у Каховському водоймищі почався в 1960 р. [4].

З утворенням Каховського водоймища почали відбуватися зміни в заростанні водоймищ нижньої течії Дніпра. Заростання Каховського водоймища відбувалося в два етапи. Перший етап – формування рослинності водоймища – зайняв період від початку затоплення до утворення водних заростей водоймища, і другий етап – період розвитку заростей водної рослинності в утвореному водоймищі.

Для першого етапу – періоду формування характерні наступні явища: відмирання наземної рослинності в результаті затоплення, вегетація раніше існуючої водної рослинності в умовах підвищення рівня в зв'язку з підтопленням, заселення водоймища водною рослинністю.

Відмирання наземної рослинності. Затоплення було негативним фактором в житті наземних рослин. Протяжність половоддя та висота полої води в низинах рік призвели до відбору незначної кількості видів, причому різні види реагували на затоплення неоднаково, що призвело до формування різноманітних рослинних угрупувань на різноманітних рівнях. При формуванні водоймища різноманітні рослинні угрупування та окремі види відмирали в різні терміни. Деревовидна та чагарникова рослинність не переносять тривалого затоплення, цим і пояснюється безлісся луків. Найбільш стійкі деякі види верб (Salix alba L., S. Amygdalina L), але і вони при затопленні водоймища відмерли у перші два роки. Рослинність високих та середніх луків, яка складалася з короткопойменних рослин, загинула в перший же вегетаційний сезон.

Як показали спостереження в поймі в період половоддя, підвищення рівня затримує розвиток водної рослинності. Спостереження Д.О. Свиренко [8] на озері Леніна в період затоплення показали, що водна рослинність відмерла в перший же рік підтоплення, хоч частина її вегетатувала в перший рік і загинула тільки на другий рік затоплення.

Спостереження, проведені на ряді побудованих водоймищ (Магнітогорське, Іваньковське, Шошенське, Рибінське та ін.), в тому числі і на Каховському, озері Леніна, показали, що заселення мілководних ділянок водною рослинністю відбувалося дуже швидко. Водна рослинність з'явилася вже в перше літо після наповнення водоймища, особливо інтенсивно заростали впадаючі в нього мілководні затоки та балки. Та і на основному плесі водоймища, в його мілководних ділянках, особливо біля островів, водяна рослинність з'явилася вже в перший рік. В складі рослинності головну роль грали занурені рослини і серед них в першу чергу – звичайні для Дніпра види: рдести (пронизанолистний, гребінчатий, різнолистний, кучерявий, блискучий), роголистник занурений, уруть колосиста, гречка зеленоводна та інші.

Напівзанурені водні рослини в перший рік з'явилися на багатьох ділянках водоймища, але в його заростанні вони відіграли меншу роль. З напівзанурених з'явилися сусак зонтиковидний, очерет озерний, тростник, кілька видів рогози, стрілолист звичайний та інші [5].

Головним фактором, який визначає розповсюдження вищої водної рослинності в водоймищах уповільненого стоку, є глибина. На основі вивчення заростання великого числа озер і водоймищ Г.І. Долгов [4] приймає максимальну глибину зони заростання в водоймищах в 2 м. Заростання за межами вказаних кордонів, на глибину 3–4 м, носить випадковий характер, розповсюджуючись лише клинами та невеликими ділянками.

На основі даних по заростанню Каховського водоймища встановлено, що головну роль тут зіграли підводін рослини, звичайні для Дніпра: рдести, роголистники, уруть, підводні форми стрілолиста і сусака, а також напівзанурені рослини. Рослини з плаваючим листям розвинулися в деяких місцях як залишки існуючої водної рослинності.

Побудова Каховської греблі різко зменшила витрати Дніпра і сумарний стік нижче греблі. В середній по водності рік стік нижче греблі падає в квітні, в травні, в червні, і тільки в серпні зарегульований стік дорівнює незарегульованому стоку в цім місці. З побудовою греблі різко зменшилися весняні розливи на Дніпрі нижче греблі.

Як виявили спостереження по впливу половоддя на розвиток рослинності в заплаві, половоддя чинить затримуючий вплив на хід вегетації. В один і той же рік в залежності від висоти води на різних водоймах одні і ті ж види раніше починали вегетацію, в яких рівень і тривалість половоддя була меншою. Таким чином, зниження половоддя у зв'язку з побудовою Каховського водоймища зробило благотворну дію на розвиток рослинності. Збільшення зростання водоймища рослинністю значно погіршує його рибогосподарське значення [6].

Каховське водоймище, одне з найбільших не лише в Україні, а і в колишньому СРСР, має велике значення в рибопромисловості країни. У найближчі роки завдяки цілому ряду рибоводно-меліоративних заходів вилов риби в ньому повинен досягти до 100 тис. ц.

Проте у робітників рибної промисловості викликають тривогу випадки загибелі риби (сазана, ляща, судака та ін.), що мали місце у водоймищі. Так, у 1956 р. загибель риби була помічена на ділянці в 20 км від с. Велика Знаменна до с. Ушколка по східному березі середньої ділянки водоймища, від с. Гаврилівка до с. Мигове по західному березі та в інших місцях. Риба гинула від замору – відсутності достатньої кількості розчиненого у воді кисню.

В серпні 1960 р- в поверхневих шарах у зв'язку з цвітінням (при інтенсивному фотосинтезу) в штильову погоду спостерігалося перенасичення води киснем до 200% і більше. В придонних шарах у зв'язку з вживанням кисню на окислення органічних речовин свіжозалитої землі, орних угідь і рослинного покрову його вміст знижувався. Так, у серпні в поверхневих шарах вміст кисню коливався від 5 до 12 мг/л (65–135% насиченості), а в придонних – від 4 до 7 мг/л (40–75%).

Найбільш сприятливий кисневий режим спостерігався в верхній ділянці водосховища (на колишніх плавнях). В середній ділянці водосховища в придонних шарах вміст кисню не перевищував 60–65% насиченості, а на ділянці біля греблі – 45–50% (в поверхневих шарах коливалося від 80 до 105% насиченості).

Восени 1956 р. у зв'язку з інтенсивною вітровою діяльністю, вміст кисню став рівномірним по всій товщі води і майже на всіх ділянках водоймища досягав 75–85% насиченості [25, 26].

Кормова база риб Каховського водосховища протягом останніх років характеризувалась достатньо високими показниками.

Якісний склад фітопланктону водойми в літній період був представлений 58 таксонами, серед яких переважали зелені (29 видів) і діатомові водорості (18 видів).За чисельністю домінували синьозелені водорості (основні форми – Microcystis, Anabaena, Aphanizоmenon). Середньорічна біомаса фітопланктону в літній період може біти оцінена в 9,4 г/м3, основу якої складали синьо-зелені, діатомові (Melosira granulata, M. іslandica) та зелені (протококові) водорості. Загальна продукція фітопланктону за вегетаційний сезон на ділянці, що відводиться для ведення СТРГ, може бути оцінена 18800 кг/га, потенційний приріст іхтіомаси риб-фітофагів – 376 кг/га, що відповідає високому рівню кормності.

Загальна біомаса зоопланктону Каховського водосховища в останні роки відносно стабільна і коливалась в межах 0,9–2,1 г/м3. Спостерігалось характерне для водойм з закритою вершиною нарощування біомаси від вершини до пониззя. На всіх ділянках водосховища домінували веслоногі рачки та велігери дрейссени, складаючи, відповідно 49 та 33% від загальної біомаси. Серед веслоногих домінуючими були Diaptomus gracilis, Diaptomus graculoides. Доля гіллястовусих у водоймі була значно менша (13%), найбільше значення вони мали у вершині водойми (19%). Серед гіллястовусих домінуючими були такі види Bosmina longirostris, Bosmina coregoni, Chidorus sphaericus. Досить незначною була доля коловерток у водоймі, становлячи всього 5%, серед них найбільш поширеними були такі види Asplanhna priodonta, Кeratella guadrata, Кeratella cochlearis. Середньорічна біомаса зоопланктону становить 1,33 г./м3, що відповідає середньому рівню кормності. Загальна продукція за вегетаційний сезон становить 2048 кг/га, що забезпечує потенційний приріст іхтіомаси на рівні 85,4 кг/га.

Фауна дна верхньої частини Каховського водосховища характеризується переважанням пело(рео) фільних біоценозів, до складу яких входять олігохети, поліхети, гаммариди, личинки комах, молюски. Домінуючою групою організмів серед «м’якого бентосу» ділянки водосховища, що розглядається, були представники вищих ракоподібних, серед яких домінували представники родів Pontogammarus, Dikerogammarus, Aselus. Серед комах основними формами були представники родин родини Chironomidae, Tipulidae. Інші групи «м’якого» бентосу організмів із-за їх незначної кількості та біомаси значної ролі для живлення бентофагів не відіграють. Середньовегетаційна чисельність «м’якого» зообентосу Каховського водосховища становить 795 екз/м2, біомаса – 2,25 г./м2, що відповідає середньому рівню кормності. Для кормових молюсків ці показники становили відповідно 176 екз/м2, біомаса – 8,1 г/м2. Продукція кормового зообентосу становить 210 кг/га, потенційний приріст іхтіомаси риб-бентофагів – 7,3 кг/га.

Вища водна рослинність на водоймі розвинута в значній мірі і представлена як прибережним поясом повітряно-водної рослинності (очерет, рогіз), так і м'якою зануреною рослинністю (рдесники пронизанолистний, блискучий, гребінчастий). Занурена рослинність утворює щільні поля. Ступінь заростання може бути оцінений як 80% площі водного дзеркала.

Первинний склад іхтіофауни Каховського водосховища сформувався за рахунок видів, що перебували в р. Дніпро в зоні затоплення із істотним впливом напівпрохідних форм Нижнього Дніпра та Дніпровсько-Бузької естуарної системи. До складу іхтіофауни в перші роки існування водосховища входило 47 видів, основними з яких були плоскирка, синець, лящ, чехоня, тюлька, верховодка, окунь. В останні 10 років в складі іхтіофауни Каховського водосховища зафіксовано 31 види риб, які відносяться до 10 родин (оселедцеві, щукові, коропові, в’юнові, сомові, колючкові, іглицеві, атеринові, окуневі, бичкові), з яких промислове значення мають біля 20 видів.

Одним з основних чинників антропогенного впливу на іхтіофауну Каховського водосховища є організація рибовидобувного промислу.

Максимальна промислова рибопродуктивність водосховища – 46,5 кг/га – була досягнута у 1989 р. (в основному за рахунок плітки, тюльки та товстолобів), надалі улови аборигенних видів риб різко знизились и на початок поточного сторіччя рибопродуктивність становила всього 9,4 кг/га. При цьому відбулась зміна видового складу промислових уловів. Якщо у період 1991–1995 рр. питома вага заходів з штучного відтворення іхтіофауни у формуванні промислової рибопродукції досягала 50%, то в останні десять років основу ресурсної бази промислу складають аборигенні види.

Загальний промисловий вилов риби на Каховському водосховищі, який за період 2001–2005 рр. мав тенденцію до збільшення: з 1,7 тис. т до 2,4 тис. т, у 2006 р. дещо зменшився – до 2136 т. В основному це відбулось за рахунок зниження улову тюльки, тоді як вилов основних частикових видів залишається стабільним, або зростає.

Сформована на сьогодні ресурсна база промислу Каховського водосховища в певній мірі не відповідає структурі промислових уловів. Як зазначалось вище, це в значній мірі пов'язане з організацією промислу та кон’юнктурою ринку збуту виловленої риби.

Основним фактором позитивного впливу на зростання валового вилову, було збільшення чисельності та іхтіомаси сріблястого карася, негативного – зменшення технічної інтенсивності лову тюльки та скорочення запасів плітки.

Вилов інших основних промислових видів протягом останніх 10 років характеризується значною стабільністю. Рибопродуктивність водосховища в 2008 р. становила 11,3 кг/га, що відповідає рівню середньої по каскаду.



Информация о работе «Розмірно-віковий та статевий склад популяціі ляща»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 57163
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
777715
34
6

... . Варять не більше 20 хв. М'ясний порошок — однорідна маса, отримана подрібненням сухого м'яса, колір світло-коричневий. Варять не більше 5 хв. Волога в порошку не більше 10%, упаковка герметична. ЛЕКЦІЯ ПО ТОВАРОЗНАВСТВУ РИБИ 1.Характеристика сімейств риб Промислові риби класифікують по декількох ознаках. По способу і місцю життя риби ділять на морських, прісноводих, напівпрохідні і прох ...

Скачать
192341
49
14

... видів риб та водоплавних та навколоводних птахів. З птахів домінують гусеподібні, сивкоподібні, а також зустрічаються норцеподібні, лелекоподібні, журавлеподібні і горобцеподібні. Розділ 4. Проектування екологічних мереж Ратнівського району 4.1 Загальні поняття Сучасна стратегія охорони природи полягає у забезпеченні динамічної екологічної рівноваги окремих регіонів, пошуку різноманітних ...

Скачать
93750
2
4

... міру намерзання льоду риба концентрується в ямах, з яких її вичерпують сачками. РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ПОКАЗНИКІВ ВИЛОВУ РИБИ В ПРИРОДНИХ ВОДОЙМАХ 4.1 Природоохоронні заходи, які сприяють збільшенню цінних видів риби у річках Полісся Водойми мають визначену рибопродуктивність, що залежить від сукупності умов, зокрема від кормових ресурсів. У рибництві під природною рибопродуктивністю ...

0 комментариев


Наверх