Про землю відмежовану і про сумісні, як мають доказ чинити

21. Про землю відмежовану і про сумісні, як мають доказ чинити

Також постановляємо: якщо хто з ким буде судитися за землю відмежовану, тоді, якій стороні позивач, названий судом, згідно зі звичаєвим правом, вісімнадцять [свідків] повинен буде перед судом виставити, і по три приводити; а сторона з тих трьох одного обрати має, аж поки шість не обере, і як тільки той пан або земянин з тими свідками, присягнувши землю обведе, там межа встановлена має бути. А якби мали суд про землю суміжну, і не в одному місці а порізно, тоді на кожній межі має сам позивач із шістьма свідками присягнути. Проте свідки, які на першій межі присягнуть, на другій межі в той же час свідчити не можуть.

22. Про об'їжджання, якщо судді до згоди прийти не могли

Також постановляємо: коли судді, від нас, господаря, взяті, або від Пани-Ради нашої, виїхали на копу, тоді мають судити наступним звичаєм: перш за все повинні сповістити самі себе і встановити місце, куди мають виїхати, і, зібравшись разом, вислуховують обидві сторони, як скарги, так і відповіді, і об'їжджають землі обох сторін, куди поведуть, і оглядають листи і знаки: чиї будуть листи або знаки кращі, того мають до свідчення допустити згідно зі звичаєвим правом. А якщо би судді спір мали про об'їжджене і не могли дійти до згоди, кожен свою сторону підтримуючи, тоді вислухавши скарги і відповіді, записати повинні, і не відбираючи у сторін їх прав на правосуддя, засвідчивши реєстр тих справ своїми печатками, мають послати до воєводи, в повіті якого те правосуддя буде, і науку у нього взяти, хто буде ближче до доказу, а самі звідти не роз'їжджаються поки науку від воєводи не одержать, і тільки науку взявши, мають в кінці-кінців правосуддя вчинити. А якщо судді однієї із сторін побачать, що докази іншої сторони достовірніші, а підтримають протилежну сторону і промовчать про це, до тих пір буде наука від воєводи. А що судді кожної із сторін на свідків і на суддів протилежної сторони накладуть, самі мають те відшкодувати.

23. Про людей, які приходять на волю * (* Воля — тимчасове звільнення від сплати податей осілих на землі феодала похожих людей) і відсидівши волю, геть ідуть, що мають платити

Також постановляємо: якби людина вільна прийшла до якого князя або пана і сіла на волю, і відсидівши волю хотіла піти геть, має перед цим відслужити тому пану стільки, скільки на волі сиділа. Якщо б не хотіла стільки відслужити, тоді має грошима заплатити: за кожний тиждень по шість грошей.

Якщо ж вона, відсидівши волю, втекла до іншого пана, тоді той, до кого втекла, має його видати не інакше як отчича. А якби при повідомленні про це, тієї людини видати не захотів, і це буде доведене судом, тоді має сам за нього платити: за кожний тиждень волі по шість грошей. А якби та людина йому передоручена була і він її видати не хотів, а та потім від нього втекла, тоді він сам повинен буде тому, від кого та [людина] перед цим до нього втекла, платити, як за отчича, десять коп грошей і за синів його, скільки з ним втече, по десять коп грошей, а також скільки та [людина] не працювала, сидячи на волі, за тиждень по шість грошей.

24. Чужої людини землю не повинні купувати без волі пана її

До того ж також постановляємо, що не повинен жоден боярин чи інша людина у чужої людини землю купувати без волі пані її. Якщо ж у чужої людини землю без волі пана купив, і що-небудь на ній посіяв, тоді те посіяне і гроші втрачає, а той пан, чия земля, має без виплати грошей землю ту до своїх рук прибрати; а він [хто купив] і до тієї людини, в якої землю купив, і до посередника, через руки якого гроші передав, права позову не має згідно із постановою нашою. Також і чужу людину не має права ніхто купувати без волі пана її.

25. Якби хто кому поміж людей своїх призначив судовий розгляд під загрозою програти справу, а сам не з'явився, той справу програє

Також постановляємо: якби хто встановив рок для себе і людей своїх під загрозою програти справу, а одна із сторін на той рок не з'явиться і суддів і людей своїх не надішле і перед роком завчасно іншу сторону не попередить про причини, за яких на рок не прибуде, тоді ту справу вона програє, і тій стороні, яка не з'явиться, судді мають рішення винести і встановити відшкодування з його обгрунтуванням. А якщо з якоїсь справи доказів не буде, тоді має присяга вчинена бути: якщо в справі мова йде про насильство і про відшкодування збитків, тоді сам пан [відшкодовує], а в справі людей його, люди.

Розділ ДЕВ'ЯТИЙ

ПРО ЛОВИ, ПРО ПУЩІ, ПРО БОРТНЕ ДЕРЕВО,

ПРО ОЗЕРА, ПРО БОБРОВІ ГОНИ, ПРО ХМЕЛЬНИКИ,

ПРО СОКОЛИНІ ГНІЗДА

1. Якби хто незаконно полював у чужих володіннях

Також постановляємо: якби хто незаконно полював у чужих володіннях, то тому, у чиїй пущі полював, мусить заплатити за насильство дванадцять рублів грошей, а нам, господарю, противень мусить заплатити згідно з ціною спійманої дичини, вказаною нижче. Якби хто послав мисливців на чию-небудь землю, у пущі або сам крадькома вбив звіра, і якщо проти нього будуть наведені обґрунтовані докази, що стільки-то звіра вбито, такий мусить платити за звіра за ціною, вказаною нижче. А якби спіймали стрільця над звіром, убитим у пущі, то його мають відвести до властей, а власті мають присудити його до смертної кари, як і інших злодіїв. А якби хто на своїй землі звіра підняв, а той звір утік би на чужу землю, то він може свого звіра переслідувати чужою землею і може вбити звіра на чужій землі. Якби хто підстрелив звіра на своїй землі, а той звір подався б у чужі володіння, то за своїм підранком мисливець може йти у чужі володіння.